Наукове дослідження з велосипедом вразило навіть Стіва Джобса

Людина на велосипеді набагато випереджає інших тварин та механізми за ефективністю переміщення, тобто за енерговитратами на переміщення на відрізку певної дистанції в розрахунку на масу тіла.

Енерговитрати велосипедиста приблизно в п’ять разів нижче (приблизно 0.15 кал на грам на кілометр), ніж у людини, що йде пішки (приблизно 0.75 кал на грам на кілометр). Графік (за винятком точки, що представляє велосипедиста) побудований за даними Венса Такера з Університету Дьюка.

Графік із журналу Scientific American, 1973 року

Стів Джобс любив порівнювати комп’ютер з велосипедом: “Комп’ютер… – це еквівалент велосипеда для наших мізків”.

На цьому відео зафіксовано, як Джобс згадує про цей факт, який помітив одного разу в журналі Scientific American.

80732471 Додатково наведемо цитату зі статті, яку згадує Джобс – статті, в якій показано, що енергоефективність пересування на велосипеді вище, ніж у ширяючого кондора, і в багато разів перевершує ефективність пересування людини в автомобілі. Але спочатку відео (зняте, очевидно, багато років тому):

“Я прочитав дослідження, в якому вимірювалася ефективність пересування різних видів на планеті. Для переміщення на один кілометр менше всіх енергії витрачає кондор. Люди ж показниками не вражають, адже за результатами ми приблизно в кінці першої третини списку. Для вінця творіння це не той результат, яким можна пишатися. Але автор цієї статті в Scientific American проявив проникливість і вирішив виміряти ефективність людини на велосипеді. І виявилося, що велосипедист, людина на велосипеді, скинув кондора з першого місця і залишив його далеко позаду. І ось таким же засобом для мене є комп’ютер. Комп’ютер – це неймовірний інструмент, який ми колись винайшли. Еквівалент велосипеда для нашого розуму. “

Стів Джобс

Автор статті в Scientific American, про яку говорить Джобс – С. С. Вілсон. І його 11-сторінкова стаття, про яку йде мова, опублікована в березневому випуску журналу в 1973 році. Вілсон був лектором в Оксфордському університеті, науковим співробітником Коледжу Святого хреста. Вілсон заявляв: “Мій інтерес до велосипедів дуже давній, ще зі шкільної пори. У мене завжди був велосипед і я постійно на ньому їздив. Під час Другої світової мені кілька разів доводилося проїжджати понад сто миль в день, використовуючи велосипед, як транспорт.”

Вілсон був ентузіастом польотів на мускульній тязі. І якби він був ще живий, без сумніву, він працював би в галузі літальних апаратів на сонячній енергії. При всій ефективності велосипеда, вона не порівнянна з ефективністю геліоплана Solar Impulse, який зараз намагається зробити кругосвітній переліт.

До речі, це не той Вілсон, котрий написав знамениту книгу Bicycling Science (1974). Того звали Девід Гордон Вілсон. Втім обидва Вілсони брали участь в найпершій конференції Velocity, яка проходила в Бремені в 1980 році.

Цікаво ознайомитися з тим, що говорив С. С. Вілсон про ефективність пересування на велосипеді:

“Як так вийшло, що такий простий пристрій, як велосипед, міг мати такий значний вплив на розвиток технології. Справа, безсумнівно, полягає в гуманності цієї машини. Його призначення – полегшити пересування людей і велосипед успішно досяг цієї мети, перевершивши навіть досягнення природної еволюції.

Якщо порівняти енергію, яка витрачається на пересування на певну відстань, в розрахунку на власну масу різних тварин і механізмів, виявиться, що пішки людина показує досить непогану ефективність (витрачаючи приблизно 0.75 кал на грам на кілометр). Але пішохід не настільки ефективний, як кінь, лосось або реактивний транспорт. Однак, велосипед скорочує енергоспоживання в п’ять разів (приблизно до 0.15 кал на грам на кілометр).

Таким чином, крім збільшення швидкості пересування в 3-4 рази, велосипедист покращує свою енергоефективність, виходячи на перше місце серед рухомих тварин і машин.

Для тих з нас, хто живе в перерозвиненому світі, велосипед є реальною альтернативою автомобілям, якщо ми готові помітити і скористатися можливостями, які відкриває планування житлового та робочого простору, орієнтоване на використання цих людяних машин.

Існує безліч можливих чинників, які спонукають сісти на велосипед: велосипедні доріжки, які зменшують небезпеку від автомобілів, велопаркувальні станції, пристрої для перевезення велосипедів у потягах і автобусах, що перехоплюють станції громадського велопрокату. Уже зараз їзда на велосипеді часто виявляється кращим способом пересування по центру міста.

Якщо хтось захоче дати короткий рецепт для раціонального вирішення існуючих проблем розвитку територій, транспорту, охорони здоров’я та ефективного використання ресурсів, краще й не придумаєш як коротка формула: Cycle and recycle (велосипед + переробка відходів). “

Стаття Вілсона привернула згодом увагу філософа Івана Ілліча, який в своєму памфлеті “До історії потреб” писав в 1978 році:

“На велосипеді людина може їхати в три-чотири рази швидше, ніж йти пішки, витрачаючи при цьому в п’ять разів менше енергії. На переміщення одного грама своєї ваги на один кілометр на плоскій дорозі витрачається всього 0.15 калорії. Велосипед – це чудовий пристрій для перетворення метаболічної енергії людини в енергію руху. Людина, озброєна цим інструментом, перевершує по ефективності не тільки всі машини, але і всіх тварин.

Велосипеди дозволяють людям пересуватися з більшою швидкістю, не забираючи дефіцитного простору, енергії або часу. Люди на велосипеді витрачають менше часу і при цьому проїжджають більше кілометрів. Вони можуть скористатися перевагами технологічного прогресу, не змушуючи інших людей жертвувати своїм часом або простором. Вони управляють своїм пересуванням, не перешкоджаючи руху інших. Їх новий інструмент пред’являє тільки ті потреби, які вони можуть задовольнити. Кожне збільшення швидкості моторного транспорту вимагає все більше простору і часу. Використання велосипеда самообмежуються. Він дозволяє людям формувати нові стосунки між життям-простором і життям-часом, між їхньою територією і пульсом їх життя, не руйнуючи при цьому вже сформованого балансу. Переваги сучасного транспорту, що не потребує енергоресурсів, очевидні. Але ними нехтують.”