"Гидэ жэ ты мая Вэлико?!" Або велонавти в...

Пригоди наших «велонавтів» продовжуються. Раніше ми оцінювали рівень велосипедизації різних міст Європи. Цього разу нам випала чудова нагода дослідити велосипедну інфраструктуру однієї з пострадянських країн. У цій країні, напевно, найгостинніші люди, надзвичайної краси гори та найсмачніше вино. Здогадались? Саме так, нам пощастило відвідати сонячну і привітну Грузію.

Численні війни в історії Сакартвело (саме так грузини називають свою батьківщину) загартували дух місцевого народу і навчили боротися за свої права. Ще не так давно Грузію можна було зарахувати до країн «третього світу», проте за останні 10 років вона кардинально змінилася. Головні міста країни стали більш сучасними, зросли туристичні потоки, а таке явище, як корупція, перестало тут взагалі існувати. Мабуть, найпомітніше змінило свій вигляд курортне місто Батумі, що простягнулось по узбережжю Чорного моря неподалік від грузинсько-турецького кордону. Цей порт був кінцевою точкою нашої подорожі, і саме тут ми вирішили дослідити рівень велосипедизації країни. До того ж цьому дуже сприяла погода. Зима в Батумі безсніжна і за температурою нагадує Київ у квітні.

 

Наше знайомство з Батумі розпочалося на набережній, яка простягнулася на декілька кілометрів. Тут ідеальні умови для приємних і неквапливих прогулянок – лавочки через кожні десять метрів, море і пальми. Наявність сигналу Wi-Fi у багатьох місцях набережної дасть змогу працювати з комп’ютером у невимушеній атмосфері. Хіба можна уявити собі кращий офіс? А для тих, кому не сидиться на місці – тренажери, спортивні майданчики, тенісні корти. Спортсменів на набережній ми побачили з самого ранку, і більшість із них були вже досить поважного віку.

Але повернімось до нашої велосипедної теми. Від самого в’їзду до міста бере початок червона велодоріжка, яка далі прокладена паралельно набережній і тягнеться до її закінчення. Ця доріжка в Батумі не єдина, але, напевно, найбільш популярна. Інші велосипедні доріжки прокладені по центральній частині міста, переважно в межах тротуарів. На дорогах тут слід бути особливо обачним. Водії в Грузії ніколи не пропускають пішоходів. Нас про це попередили завчасно, проте спочатку було незвично починати перехід по зебрі і бачити, як водій замість того, щоб спинитися, ще більше тисне на газ. Та згодом починаєш поступово звикати до того, що розмітка на дорозі тут лише прикрашає асфальт, а поліції на це байдуже.

 

Прогулюючись набережною, ми натрапили на автоматичний пункт прокату велосипедів, схожий на ті, що нині є у багатьох містах Європи. Така знахідка стала приємною несподіванкою для нас. Наявність муніципальної мережі прокату свідчить про те, що міська влада лояльна до велосипедистів і сприймає велосипед як повноцінний транспорт, а не як звичайну забавку. Система прокату «Batumvelo» була відкрита 2011 року і тепер представлена понад 20 пунктами по всьому Батумі. Даний сервіс є майже повністю автоматизованим.


Майже, тому що для реєстрації в системі потрібно прийти до туристично-інформаційного центру та отримати картку, за допомогою якої потім можна розблокувати велосипед на парковці. Кожен парковочний термінал має місце для картки, клавіші для набору пін-коду та скриньку з ключами від велосипедів, яка відкривається після введення пін-коду. Також на терміналі розміщено карту Батумі, на якій позначені всі стоянки «Batumvelo». Для реєстрації в системі на картку необхідно внести 20 грузинських ларі (1 ларі=5 грн.), які є депозитом і можуть бути використані при розрахунку за прокат. Мінімальна одиниця часу, 15 хвилин, коштує 0,5 ларі. Відповідно, година прокату коштуватиме 2 ларі, або 10 грн, що є досить адекватною ціною. При цьому, для нерезидентів необхідно мати 500 ларі в якості застави. Всі велосипеди в мережі однакові і мають низьку міську раму, ручні гальма, дзвоник, прилади освітлення, передній багажник з кошиком і…не мають зірочок та ланцюга. Знаєте яким способом зусилля ніг передаються на заднє колесо? Отже увага невеличкий конкурс, хто перший напише нам правильну відповідь на social[a]veliki.ua з темою листа "BatumVelo: відповідь на питання", той виграє дисконтну картку -5% на прокат велосипедів по всій мережі veliki.ua

 

На другий день перебування в Батумі ми вирішили скористатися неофіційним пунктом прокату велосипедів. Асортимент двоколісних у Ґіві на набережній був не надто широким, та все-ж кожен з нас обрав собі щось більш-менш підходяще. Вартість такого прокату – 2-3 ларі за пів години. Хотілось би сказати «адекватна», та не слід забувати про якість. Велосипеди, що виглядали досить непогано здалеку, виявились сильно занедбаними. Мій кінь скрипів, гальма трохи працювали – і на тому спасибі, передачі не перемикались взагалі (не зважаючи на те, що власник точки прокату запевняв у відмінній роботі перемикачів), самі перемикачі кріпились на кермі не без допомоги скотчу. Крім того, наш коллега вимазав руки і куртку в іржу, товстий шар якої утворився під гальмівними ручками. Напевно, Ґіві не знає, що велосипеди, якими він заробляє собі на хліб, іноді потребують технічного обслуговування.

В цілому ми залишились задоволені рівнем просування велосипедної культури в Батумі, але цього не можна сказати про всю країну. Приміром, в Тбілісі немає не лише аналогів «Batumvelo», а навіть і велодоріжок. Принаймні, ми їх не побачили. Грузія – це країна з багатими туристичними ресурсами. Одна з її унікальних особливостей – це строкатість кліматичних умов. На порівняно невеликій території можна побувати на засніжених вершинах Кавказу, і вже за кілька годин спуститись у субтропіки, на тепле морське узбережжя з пальмами, трояндами та мандаринами. Велосипедний тур Грузією може стати захоплюючою і незабутньою пригодою, а безвізовий режим з Україною лише сприяє тому, щоб приїздити сюди і насолоджуватися цією чарівною країною.