Хочеш бути на «коні»? Подбай про нього навесні

Перевага ровера перед автомобілем у тому, що він не потребує обов’язкових техоглядів чи клопотів з печатками у технічному паспорті. Звісно, після зимового сезону варто поцікавитися станом свого двоколісного приятеля, але не завжди є сенс витрачатися на «повний техогляд». 

Перелік робіт, яких потребуватиме наш транспортний засіб, залежить від того, наскільки інтенсивно він використовувався взимку: каталися ви на ньому щодня чи велосипед лише стояв і припадав пилом у підвалі (або в якомусь іншому місці).

Велосипед, на якому їздили взимку

фото: ilankelman.org

Якщо ваш велосипед активно використовувався цілу зиму, то більшість ваших дій має бути сконцентровано на тим, щоб ретельно очистити його від солі та іншого бруду. При цьому йдеться не лише про очищення ззовні. В багатьох випадках (особливо у роверів з неущільненими втулками) може бути корисно також розібрати каретку та втулки, ретельно їх очистити і після цього змастити свіжим мастилом.

Також очищення і змащування ланцюга після зими має стати непорушним правилом, інакше це відіб’ється на швидкості та комфорті вашої їзди. А також на витривалості цієї важливої деталі.

Варто ще уважно придивитися, чи зима не завдала шкоди вашому транспортному засобу. Найчастіше взимку від бруду після снігу дуже помітно зношуються троси і кожухи; варто їх перевірити і замінити в разі потреби. Зазвичай після зими заміни вимагають ще гальмівні колодки. Є сенс перевірити їх стан, щоб не допустити пошкодження ободів, а також очистити їх від бруду і солі.

Елементи освітлнення також можуть потребувати уваги. Батарейки та акумулятори після зимового сезону, для якого характерною є велика тривалість темної пори доби, можуть потребувати заміни. В свою чергу, на велосипедах з динамо-машинами є сенс оглянути проводку — сіль не дуже позитивно впливає на кінці дротів, які мають звичку окиснюватися. Від окиснення допоможе очищення (зішкрябування шару окисненого металу) чи заміна.

Райдери, які взимку їздили на шипованих покришках, звичайно мають замінити їх на літню гуму.

Велосипед, що стояв

фото: boyslifeorg

Ровер, який провів всю зиму у підвалі, зазвичай не вимагає стількох клопотів. Насамперед, у вас зникають проблеми, пов’язані з сіллю — найбільш руйнівним фактором зимового часу. Тому вам не доведеться докладати особливих зусиль для очищення велосипеда.

Нажаль, якщо велосипед стояв дуже довго, то він зазвичай вимагає проведення певних процедур. Перш за все, мастило, що знаходиться у нерухомих втулках, має тенденцію до загусання. Тому після зими напевно потрібно розібрати каретку, втулки та рульову колонку, очистити їх від старого мастила та рясно змастити свіжим.

Так само, як і втулки, ланцюг може вимагати змащування, хоча і з іншої причини. Ланцюги змащуються більш рідкими засобами, ніж втулки. У стані спокою ці засоби повільно, потроху випаровуються та витікають із ланцюга. Для цього у них є декілька місяців, тому після зими ваш щедро змащений ланцюг скоріше за все буде сухим, і потрібно постаратися цей стан змінити.

Зате дещо менш скрупульозно можна займатися тросами і кожухами. Якщо вони були в нормальному стані до зими, а велосипед був захищений від пилу і стояв в сухому місці, з ними нічого не повинно трапитися.

Однак, більше уваги ви будете змушені приділити перемикачам швидкостей і гальмам. Якщо перед зимою ніхто не послабив троси і не залишив велосипед на нетиповій передачі (найменша шестерня як спереду, так і ззаду – Увага! На такій передачі їздити не можна!), то, на жаль, потрібно розуміти, що за кілька місяців пружини гальм і перемикачів швидкостей, а також троси для управління ними були натягнуті і постійно працювали. А це означає, що (особливо в дешевих велосипедах, зроблених з більш слабких матеріалів) пружини і троси могли піддатися значній деформації . Це не обов’язково має означати необхідність їх заміни, але напевно відіб’ється на їхній роботі. Таким чином, обов’язковим може виявитися регулювання гальм і перекидок.

Наступним елементом, до якого потрібно уважно придивитися, є гума. Покришки найменше зношуються, коли їх зберігають у прохолодному сухому приміщенні, до якого не потрапляють промені сонця. Ідеально, якщо вони в цей час висять і час від часу їх обертають, але навіть встановлені на велосипеді вони повинні пережити зиму. За тієї єдиної умови, що з них не вийшло повітря.

На жаль, покришка і камера, закріплені на велосипеді без повітря, можуть сильно деформуватися, через що колесо під час їзди буде погано збалансовано або просто кривим (не круглим). У результаті — неприємні вібрації, що відчуваються в кермі (якщо деформоване переднє колесо) або сідлі (якщо заднє). Вихід єдиний – заміна. Подібним чином доведеться вчинити у випадку виявлення тріщин в покришці, які є ознакою того, що гума зіпсувалася.

Також в «зимуючому» велосипеді може спливти проблема з ліхтарями. Невикористані батареї мають властивість здуватися або протікати — краще за все дістати їх з ліхтариків перед зимівлею, але якщо ви цього не зробили, то зараз вам залишається лише сподіватися на те, що нічого подібного не сталося, інакше на вас чекає старанне відшкрібування ліхтарика.

А може, краще до майстерні?

фото: Arkadiusz Wojtasiewicz

Звісно, замість того, щоб самому колупатися в ровері, можна віддати його до сервісу. Там про нього напевно відмінно подбають і приведуть в потрібну форму. Для дуже зайнятих або не надто вмілих людей це може виявитися єдиним виходом. Проте, кожного разу, віддаючи велосипед до майстерні, варто з’ясувати, що входить в обсяг огляду і які можуть знадобитися додаткові заходи. Варто також максимально можливу частину робіт виконати самостійно. І для цього є декілька причин.

Першою і найголовнішою є черги в майстерні. На огляд велосипеда в деяких місцях вже наприкінці зими можна чекати в черзі тижнями. Навесні зазвичай ситуація ще гірша. Але ви ж хочете їздити, а не чекати!

Друга причина — гроші. Чим більше дій ми виконаємо самостійно, тим менше в результаті нам коштуватиме обслуговування велосипеда. Додамо, що в більшості своїй ці роботи не вимагають якихось спеціальних знань або обладнання. Менший обсяг ремонту також скорочує час простою велосипеда в майстерні.

По-третє, є сенс навчитися самостійно лагодити свого «коня». Це напевно неодноразово стане в нагоді, коли під час поїздки на роботу або подорожі в далекі краї, поза досяжністю майстерень, трапиться аварія. Навіть якщо станеться це не з вами, а з іншим велосипедистом або велосипедисткою — взаємодопомога на дорозі, може, і не є обов’язковою, але робить честь кожному велосипедисту. А ще це спосіб познайомитися з новими людьми на шляху.

Незалежно від того, чи вирішили ви віддавати велосипед в майстерню, чи готували його до сезону самостійно, після цього можна кататися, замислюючись тільки про приємну компанію, гурну погоду і красиві місця. Чого вам і бажаємо 🙂

За матеріалами сайту polskanarowery.sport.pl