Велосипедом до Арктики: готуй «санки» влітку

Останнім часом люди навколо все менше дивуються велосипедистам. Вони катаються у ясну і теплу погоду, в дощ, в сніжну погоду, велодоріжками і крутими горними схилами. Велотуризм теж новинкою вже не назвати. Мандрівки на двох колесах стають все більш популярними серед українців, справедливо посідаючи своє місце у активному житті та здоровому дозвіллі цілком різних людей — і сімей, і молоді, і навіть пенсіонерів. І все ж існують такі речі, які захоплюють, хвилюють уяву і надихають досі. До таких речей можна віднести поїздки до, здавалося б, найменш пристосованих для велосипедистів закутків нашої планети. І сьогодні ми розповімо про один з видів таких мандрівок — про велосипедистів у Арктиці.

Їздити на велосипедах взимку на Алясці почали ще у XIX столітті — до появи автомобілів, потягів і навіть доріг. У 1898 році шукачі золота виїхали замерзлою річкою Юкон у районі міста Доусон і доїхали до міста Ном «на двох колесах». Ця мандрівка довжиною у 1932 км тривало 5 тижнів. Цих сміливих людей почали називати велосипедистами (wheelmen), і саме вони започаткували традицію, яка існує на Алясці вже більше 100 років.

За останнє століття зимові поїздки на велосипедах помітно змінилися. Найбільші зміни стосувалися колес. Багато можливостей відкрилося перед велосипедистами в першу чергу завдяки 4-5-дюймовим покришкам.

Бйорн Олсон, мешканець Аляски та завзятий мандрівник, відкрив для себе зимові велопоїздки ще у 1990 році, задовго до того, як почав використовувати сучасний фетбайк. У 1998 році він приєднався до групи людей, що мандрували Аляскою і збиралися повторити легендарну поїздку 1898 року з Доусона до Нома. Проте, вони домовилися їхати в зворотньому напрямку — з Ному в Доусон. Проїхавши 480 км від узбережжя Нортон Саунд, вони були вимушені зупинитися. Річка Юкон стала танути і велосипедисти вирішили летіти додому із селища Уналаклі. Олсон засмутився, але мрія про побідну мандрівку міцно засіла у його голові.

Такі терміни як «фетбайк», «сноубайк», «ровер з широкими покришками» на Алясці можна почути здавна. Ровер Роджера Коула six-tire «Bigfoot», ободи 80мм Wildfire с 4-дюймовими покришками Remillino та чутки про достіпні альтернативні варіанти — все вказувало на те, що мало статися щось більше. Тепер, коли «скринька Пандори» відкрилася, здається, що сучасні фетбайки будуть вдосконалюватися нескінченно.

У 2007 році Бйорн з товаришем здійснили спробу проїхатися замороженою річкою Кускоквім (дев’ята за величиною річка США, довжина якої складає 1130 км), але знову не встигли — їх застала рання весна. Протягом тижня температура піднялася від -35°C до +5°C. Останні два дні подорожі річкою відбувалися у воді по кризі. Рівень води складав 7,5 – 15 см.

Наступна його експедиція проходила за маршрутом Ідітарод (маршрут довжиною в 1868 км, за яким щорічно відбуваються перегони на собачих упряжках Аляски). У цій поїздці Бйорн і його партнер Кім знаходилися в ідеальних умовах суцільного снігового покриття. Тонка снігова корка перешкоджала дрейфуванню, температура не опускалася нижче -30°С, дорога проходила швидко і рівномірно. Після декількох років невдач ця мандрівка нарешті задовольнила їхню одержимість.



Зимою цього року вони візьмуть участь у найбільш амбіційному зимовому велотурі, який отримав назву «Фетбайком по Алясці». Напарники вирішили проїхати за маршрутом від Ідітарод до затоки Нортон Саунд, а потім поїхати на північ вздовж Полярного кола у напрямку Коцебу. Якщо все пройде без ускладнень, вони планують доїхати до Пойнт-Хоуп — місця, яке було заселено найдовше у Північній Америці.

«Кожний зимовий велотур переводить нас на новий рівень розуміння наступного. Щоразу після завершення велотуру ти отримуєш розуміння, що працює, а що — ні. Ми сподіваємося, що ця веломандрівка буде побудована на нашому попередньому досвіді, так само як на уроках, які отримуємо з чужого» — ділиться своїми думками Олсон.

Мандрівники вирішили підійти до цієї експедиції з іншої сторони і підібрати більш досконале спорядження.

По-перше, вони вирішили дотримуватися поставленої мети, а не залежати від рамок часу. Основоположним принципом їхньої мандрівки стане «стільки часу, скільки буде потрібно». Крига, що підтане, дощ, снігова хуртовина та інші погодні умови можуть затримати їх, але, як сподіваються велосипедисти, через деякий час вони все одно зможуть продовжити свій шлях.

Інша хитрість, яку вони збираються використати, стосується обладнання, яке вони беруть із собою. Ось перелік лише найцікавішого: надувні снігоходи, надувні сани, легка дров’яна піч, яку будуть використовувати у наметі.



Снігоступи Airlite виробляють у місті Анкорідж, Аляска. Вони зроблені з поліуретану, важать 450 г кожен і у складеному вигляді дуже компактні. Компанія Alpacka Raft розробила експериментальний «причеп», що кріпиться позаду надувного плота і чудово виконує функцію саней. Коли погодні умови стають непридатними для їзди, цілком логічно зійти з ровера і штовхати його далі. Але наші шанувальники пригод планують використовувати снігоходи та санки з телескопічними лижними палками, щоб тягнути своє обладнання.

В будь-якій зимовій експедиції одним з найголовніших завдань є збереження сухості одягу і спальних мішків, оскільки можливості дістатися до приміщення може не бути декілька днів або навіть тижнів. Ця проблема за задумкою Олсона вирішується за допомогою дровяної пічки Titanium Goat. Мандрівники пристосували свій намет без підлоги для роботи з цією пічкою і вивели димар назовні. Пічка в першу чергу буде використовуватися з метою розтоплення сніга для приготування їжі.

«Мій досвід зимових веломандрів складається більше з невдач, ніж з успіхів, і я хвилююся, що ця мандрівка знову може бути зірвана. З іншого боку, мій найбільш незабутній досвід я отримав саме під час зимових велотурів по Алясці. В такі хвилини весь стрес підготовки, страх невдачі, ниття м’язів рочиняється у неземному блаженстві. Сутність цих моментів у тому, що я завжди сподіваюся пережити їх знову — навіть лише на декілька секунд», — каже Олсон

Звісно, Арктика далеко, і подібні мандрівки під силу далеко не кожному екстремалу. Проте, якщо ця історія зворушила вас і надихнула на нові подвиги, можна випробувати себе в дещо більш звичних умовах і з меншими затратами часу, сил та коштів. Veliki.ua із задоволенням допоможуть вам у цьому, адже ми маємо великий досвід велосипедних мандрівок і ми завжди раді підтримати ваш велосипедний ентузіазм. Спорядження для самостійної мандрівки у нас теж легко знайти, тому вперед — підкорювати світ!

Успіхів вам у нових велосипедних пригодах!

За матеріалами adventurecycling.org