Всі на вєлік! Найкращі та найгірші схеми байк-шарінгу у світі.

Цьогоріч виповнюється 10 років першій у світі масштабній світовій схемі байк-шарінгу “Velib”, що у місті Париж.

Саме беззаперечному успіхові (на хвильку - 20 мільйонів користувачів у перший рік роботи) цієї моделі завдячують своїм існуванням аналогічні системи у інших містах. За цей десяток років було створено 1000 нових аналогічних схем від Мілтон Кінс до медіни у Маракеші. Лише на території Об’єднаного Королівства налічується 17 аналогів байк-шарінгових схем, а це ж іще не все, бо у 2017 планують відкритися нові!

4446

Деякі схеми, звісно, не витримують випробувань часом, рельєфом та місцевим законодавством. Так у березні минулого року закрився “Pronto”, що у Сіетлі, через нескінченні пагорби на місцевості, постійні дощі, урізання бюджету та закон про обов’язкове використання велошолому. В Іспанії, через небажання уряду ділитись коштами, ситуація набула ще гірших масштабів, адже довелось згорнути більше ніж половину від 130-ти схем байк-шарінгу в країні.

І от, щойно містяни почали звикати до численних автоматизованих станцій вело-шарінгу (інколи переповнених вєліками, а колись і вщент пустих), Китай пропонує нову перспективну, доступну кожному, “Uber”-о-подібну, революційну систему, що залишить позаду часи “величезних автоматичних велостанцій”, а може й спричинить справжній світовий бум за кількістю людей, що оберуть для себе велосипед як транспорт!
Пекінський підприємець Дай Вей, котрому лише 25 років, вже наводнює ринок Шанхаю та Сінгапуру своїми брендовими жовтенькими “Ofo” вєліками, з можливістю для пересічного громадянина тицьнути на екран мобільного додатку, знайти найближчий байк, покататись містом і кинути його там, де йому буде завгодно. І ніякого тобі більше пошуку док-станції і надій на те, що там хоч один вєлічок та й залишився, або, що ще складніше, надій на те, що твій байк буде куди запаркувати на зручній станції. До того ж, у Китаї люди щасливі платити за таку зручність!

“Ofo” підтримує багатомільярдна компанія-спонсор, котра вже витісняє Uber з Китаю, а ще “Ofo” заявляє, що вже має понад мільйон зареєстрованих користувачів у 24-х містах країни. І це все у той самий час, як їх основний конкурент “Mobike” отримав лише $215 мільйонів, інвестованих технічним гігантом “Tencent” та кількома іншими. Обидві компанії-конкуренти борються за домінування на ринку та мало не “світове панування”, розказуючи містянам, що вони можуть розробити настільки круті схеми байк-шарінгу, що громадянам взагалі не доведеться вкладати ані копійочки у ці схеми, до того ж користування їх вєліками буде ще й супер дешевим! А ще дивовижніше те, що серед обіцянок є можливість того, що деякі міста матимуть змогу отримувати додаткові субсидії за користування системою байк-шарінгу (зрештою у Китаї вже кілька років існує схема субсидій за користування велотранспортом). А тепер порівняйте ці дивовижні умови із Лондоном, де окрім вкладів компанії “Santander” у розмірі 44 мільйонів фунтів, громадяни мають додатково зі своєї власної кишені через систему податків покривати 10 з 25 мільйонів фунтів щорічно на утримання станцій у містах!

Кембрідж, - наразі, найбільш вело-дружнє місто Британії (можливо допомагає його плаский рельєф) - матиме змогу першим у Європі побачити на своїх вулицях систему Ofo, бо вже до кінця наступного місяця компанія планує викотити більше 500 своїх велосипедів. Користувачам достатньо буде лише завантажити додаток, аби знайти найближчий доступний вєлік. На телефон користувача приходить 4-х значний код, котрий він пізніше вводить у систему і все - можеш педалювати досхочу. Щойно поїздка завершена, користувачеві достатньо буде лише знайти прийнятне місце, виставити підніжку та лишити велосипед.

До того ж, немає жодних часових обмежень у поїздках, а середня вартість поїздки не перевищуватиме 50 пенсів (десь близько 17-ти гривень). У більш технічно просунутих версіях такої велосипедної системи GPS-девайс контролює, аби велосипеди не виїздили за межі “гео-кордонів”, встановлених у програмі заздалегідь.
Ofo не просто навмання обрали Кембрідж. Зараз Ofo функціонує у більш ніж двох сотнях університетів, включаючи Пекін. У таких університетських містечках система додатково дозволяє здавати у користування власний велосипед, а в обмін отримувати безліміт на користування будь-яким Ofo байком у всьому світі. Так от Кембріжд, на думку представників компанії, є саме тим “велодружнім містом” із “широкими поглядами та багатьма перспективами”.
Але чи спрацює така система, побудована на довірі та екологічно-спрямованих поглядах, у містах, де велосипедисти самі влаштовують справжню анархію, блокуючи прохід для пішоходів, у містах, де із автобусних зупинок щовечора крадуть десятки роверів, у містах, де вандалів “хлібом не корми” - дай-но лишень познущатись над чужим велосипедом.

3592

Антонія Робертс - представник компанії “Bike Plus”, котра об’єднує під своїм крилом ряд байк-шарінгових схем, - повідомляє, що вона бачила численні випадки велосипедного свавілля та покинутих велосипедів біля станцій громадського транспорту в Китаї, з чого вона зробила висновок, що така система: “Досить суперечлива”. “Так, “Ofo” - це “Uber” велосипедного світу, але у них не достатньо продуманий контроль та перерозподіл. Все закінчиться тим, що на залізничних станціях ми отримаємо нагромаджені купи велосипедів, а це буде просто катастрофа для очей містян. Компанії вже серйозно націлені на завоювання Британії - “Ofo” у Кембріджі та “Mobike” у Лондоні, Манчестері та Бірмінгемі. Вони заявляють, що такі системи не потребуватимуть громадських коштів. Це дійсно революційна заява”.
Ал Сторер, із “Велосипедної асоціації Кембріджу”, не надто оптимістично налаштований відносно підходу “Ofo”: “З того, що я бачив, велосипеди компанії практично нереально буде надійно пристібнути десь на вулиці. Все, за що можна буде закріпити замок - це переднє колесо. А ще на велосипедах немає, здається, жодних освітлювальних приладів, а це вже сильно обмежить можливість їх законного використання. Нам дійсно слід турбуватись з цього приводу. У Кембріджі досить напружена ситуація із паркувальними місцями для велосипедів - це факт.”

Але, зважаючи на такі різні погляди,  які ж системи є найбільш оптимальними?

Мабуть відповіддю на таке запитання стане мікс вигідних рішень! Серед лідерів Система міста Ганчжоу у Китаї та Система Ірландського Дубліна, а додаткового визнання заслуговують системи Вашингтону та Відня, ну і система у Нідерландах безумовно лідер за якістю популяризації велотранспорту у житті громадян.

Ганчжоу є лідером за усіма параметрами. У місті із популяцією в 9 мільйонів (а це лише трошечки більше ніж у Лондоні) на населення припадає 78000 велосипедів, порівняно із лондонськими 11500. А в планах уряду збільшити кількість велосипедів у Ганчжоу до феноменальних 175000! За кількістю різноманітних схем у країні, лідером знову є Китай, де працює 17 з 20-ти провідних систем байк-шарінгу.
Те, що робить ці схеми популярними та успішними - це не лише значна кількість велосипедів у системі, а ще й ціна. У більшості міст Китаю ціна на байк-шарінг частково відшкодовується користувачеві, а перші пів години велосипед взагалі безкоштовний.

5100

Дублін є переможцем за інтенсивністю користування байк-шарінгом. 1500 велосипедів системи були використані 4,4 мільйони разів за 2016-й рік, а це майже у чотири рази інтенсивніше ніж у Лондоні. Географ та провідний спеціаліст із поширення на мапах велосипедної інформації Олівер Обраян (Дослідник Університетського Коледжу Лондона) каже, що на відміну від Лондона, де велосипедом користуються максимум для того, щоб дістатись на роботу чи додому, у Дубліні велосипедом користуються протягом усього дня, у тому числі і для поїздок в обідню перерву. Не останньою причиною такої інтенсивності використання є ціна на послугу, котра сягає 21 фунту на рік, порівняно із лондонськими 90 фунтами.

У Нідерландах 27% усіх поїздок, здійснених у Країні, припадає на велосипедний транспорт (тоді як у СШа - це 1%), саме тому Нідерланди - визнаний лідер за параметром популяризації та введення велосипеда у життя громадян країни. Система OV, популярна у Нідерландах, поєднує абсолютно усі залізничні станції та є у кожному місті, що дозволяє жителям приїхати на вокзал на велосипеді, скористатись поїздом та знову сісти на вєлік, аби дістатись кінцевого пункту призначення не пішки, а на велосипеді.

Що ж до порівняння вартості послуг - ось що ми маємо.

Почесне звання найдорожчого байк-шарінгу у світі переходить від Лондона, із його 90 фунтами на рік, до Нью-Йорка, де річний абонемент коштує 131 фунт (163 долари), а середня поїздка на день обійдеться, приблизно, 12 баксів!

Не беручи до уваги міста Китаю, де поїздка коштує не більше 10 пенсів (десь 5 гривень), найбільш вигідними є системи байк-шарінгу у Дубліні та Мадриді (приблизно по 25 євро за абонемент на рік кожна).
Детальні ціни на щоденну плату (Daily Fee) та річний абонемент (Annual Fee) у різних містах світу приведені у таблиці:

600


Дані надано газетою “Guardian”, а ціни відповідають курсові станом на 23 лютого 2017го року.
1. Ганчжоу - сплачена вами сума відшкодовується
2. У Дубліні вказана ціна за користування велосипедом на 3 дні (мінімальний абонемент)