Чотири рятівних вело-кола для міста

Сучасне суспільство має масу соціальних проблем — ожиріння, автомобільні корки, ізольованість центрів міст, скорочення часу на можливість побути з родиною. Як суспільство дійшло до цього — питання риторичне. Тепер варто запитати: як можна це змінити?

Сьогодні деякі європейські міста, серед яких найбільш примітні — Амстердам та Копенгаген, стають взірцем використання звичайних велосипедів як засобу відновлення транспортного балансу та стійкості міських структур.

Економічний вплив ровера та «здорові переваги»

У Данії платники податків, котрі роблять регулярні внески до системи загальної охорони здоров’я, заохочують і просувають використання велосипедів, оскільки всі давно знають, скільки користі воно приносить. Одне з досліджень виявило падіння смертності на 30% серед дорослого населення, яке їздить ровером до роботи. Як приклад: середня тривалість життя у Данії складає 78 років, а в Україні — 68 років. У Копенгагені розраховують, що кожного року місто може економити 100 млн доларів на медичних послугах, і тут не враховується те, що внаслідок поліпшення фізичного здоров’я людей підвищується продуктивність їхньої праці. Також існують не безпідставні припущення що держава отримає вигоду від економії на обслуговуванні та меншому навантаженні на дороги. У Копенгагені один кілометр віддаленої від проїзної частини велодоріжки коштує близько 1,25 млн доларів, що повною мірою окуповується протягом п’яти років. Економісти міста розраховують, що кожний кілометр доріжки буде приносити місту прибуток у розмірі 13 центів за кілометр замість збитків у розмірі 7,5 центів за кілометр, які завдають автомобільні шляхи.

Велорух і міський розвиток

Сьогодні мешканець Копенгагена, який їздить велосипедом на роботу, в середньому в один бік проїжджає 5,6 км протягом останніх 30 років Копенгаген поступово прибирає автопарковки та зменшує кількість автошляхів, що дозволяє звільнити місце для велоінфраструктури. У Голландії існує громадська організація — Голландське велосипедне посольство. Вона всіляко просуває міську мобільність серед комерційних організацій та державних діячів, які занепокоєні необхідністю відновлення транспортної структури міст у різних куточках світу.

Просування велосипеда як життєздатної схеми транзиту

Транспортна система європейських міст дозволяє людям, що живуть у передмісті, діставатися до роботи зручним міським транспортом. Зазвичай люди користуються приміськими потягами. А до приміського вокзалу можна дістатися на велосипеді, залишаючи його потім на велопарковці. Такі ж велопарковки облаштовано у містах біля станцій метро та міської електрички. Голландська консалтингова компанія Copenhagenize вважає, що створювати позитивний образ велосипеда та міської активності потрібно за допомогою власного прикладу та проведення маркетингових кампаній, які б показували місто більш пристосованим до життя.



Поліпшення міської структури та відновлення життєздатності ділових центрів міст

Наші міста борються з проблемою недофінансування, тому грамотні управлінці починають шукати нові моделі розвитку міст. Успішними моделями цілком можна назвати популярні туристичні центри — Амстердам та Копенгаген. Враховуючи, що вони розвинули свою інфраструктуру на достатньо обмежених просторах землі (дороги там помітно вужчі, ніж у нас), багатьом нашим містам набагато простіше буде втілювати такі моделі.

Сьогодні молодь та молоді сім’ї бажають більш змістовного життя у місті. В ідеалі, вони хочуть діставатися до магазинів та розважальних центрів пішки, велосипедом, зручним громадським транспортом, а не простоювати в нескінченних автомобільних корках. Голландські та датські міські моделі продемонстрували, що люди будуть їздити на ровері навіть попри погодні умови, якщо міська влада буде рухатися в потрібному керунку, впроваджуючи нові проєкти та створюючи мінімально необхідну велоінфраструктуру.

За матеріалами сайту urbantimes.co