Розповідь про вихідні з переписки друзів
Уявіть ситуацію. Ранок 1 травня, після мультитуру 29 квітня
– Хей! Ти де пропадав? Чому в тебе телефон відключений? Як ти?
– Друже, ти маєш це спробувати! Це такий кайф, немає слів передати!
– Ну ж бо детальніше, ти чого такий збуджений? Я два дні не міг додзвонитися, ти де взагалі пропадав ??
– Ууухх, слухай, зараз все розповім. Сиджу я такий в п’ятницю вдома, здав проєкт, затримавши терміни на 2 дні… сиджу, як вичавлений лимон, але внутрішній голос не дає спокою – вимагає движу, бо ж чотири дні вихідних на носі, та й в соцмережах дивлюся у всіх вже активно настав відпочинок, хтось правда до движухи ще не дібрався – активно стоїть у заторі, тож думаю на машині немає сенсу зараз рвати кігті кудись. Дивлюся у вікно, а там захід сонця, ну ти знаєш, вже геть як літній, а внизу машини сигналять, думаю, дай гляну, чому вони там кіпіш влаштували, а там ціла хмара велосипедистів котить прямо посеред проїжджої частини, оминаючи бляшанки. Не знаю, що за рух, але виглядало ніби велосипедисти захоплюють Київ.
– Та це, мабуть, Крит маса прокинулася.
– Можливо, загалом видовище мені сподобалося, правда вєльчик на дачі, треба б перевезти його. Ну то таке! Повертаюсь до телефона, а тут реклама якогось мультитуру, мовляв, тур на велосипедах і каяках… Думаю, як? Почитав, та бачу, що реєстрацію на тур закрили ще о 12:00. Але, думаю, що й проєкт прийняли із затримкою в 2 дні, то може й тут прокатить? Знайшов я номер, нахабно додзвонився до оператора, там дівчина, каже менеджер турів компанії veliki.ua, розповіла мені все, заспокоїла, що можна ще долучитися, а там ще й екскурсія до пасічника буде з дегустацією меду, запропонувала вєльчика взяти в них напрокат, у них ще й знижка 30% для учасників турів. В цілому, відпочинок обіцяв бути незабутнім. Коротше поїхав я…
– І велосипед, і каяки: дводенний тур, чи як?
– Та ні, ти слухай. Прийшов я на Позняки до магазину на Княжому Затоні, 11, не запізнився (!), познайомився з велогідом – дівчина, молода, років десь 25, вел у неї ще дивний. Вона нам розповіла правила техніки безпеки, сценарій нашої подорожі, дуже турбувалася про нашу безпеку, ну дівчина все ж. Було нас в групі семеро, 2 дівчат і 5 хлопців. Вибрали мені вєльчик, брендований veliki.ua, на 26-х колесах з сантурівскою вилкою, вєл чистий, гальма робочі, передачки теж, загалом вєл годний.
Рушили ми в сторону партизанки, а там перетнули трасу Бориспільську і через ліси і шикарні стежки переїхали ще раз проїжджу частину і тут вже почалася жесть у вигляді перекопаних стежок. Там, звичайно, ми попотіли, але тепер мені здається, що я готовий і по пісках, і по снігах , головне, як сказала велогід, маленьку передачку ставити, щоб була можливість крутити педалі, щоб тримати рівновагу. Так що я розповідаю, ось по такому ми котили.
– Так це ж окопи! Скільки разів там в тих пісках скупався?
– Жодного разу! На подив все трималися добре, навіть дівчата не дали слабину. Ну далі ми перепочили, дочекалися всіх, хто відстав і поїхали по асфальту. Це не дорога, а щось. Особливо класно після напрягу на ґрунтах.
Далі перетнули по естакаді Бориспільське шосе і потрапили в інший ліс, де вже недалеко на нас чекав пасічник. Катати лісом – це така насолода, не передати словами, цей запах, немає вітру… Але й у пасічника звичайно краса: тихо, дзижчать бджоли, смачний трав’яний чай, після якого, як говорив пасічник, буде веселіше їхати, а насправді трав’яний, тому що в ньому немає елементів, які вбивають користь меду.
На екскурсії познайомилися з карпатськими, німецькими і рудими бджолами, а ще дізналися про кавказьких, які не збирають пилок, а влаштовують набіги на інші уліі і крадуть мед.
Про ієрархію цих трудяг взагалі цілу розповідь можна написати, у них і варти, і трудяжки в полі, і при царівні-матці є прислуга, бо навіть малятка трудяться, яким всього лише пару днів. Дегустували ми і пилок, і мед, і соти. Були й наливочки, правда, гід багато не дозволяла, ну і справді, день спекотний, а далі ще на каяках прогулянка. Зате група здружилася гарно за столом… напевно проти велогіда =)))
наша компанія смакує
– Мені хоч привіз наливочки?
– Ні, ми потім краще ще у велотур з’їздимо разом, там veliki.ua все літо катають тури і запланований ще “Медовий велотур” та інші мультитури, навіть у Чорнобиль катають! Але ти далі слухай, бо далі починаються пригоди пошуків буса з каяками між озерами. Проїхали ми Бортничі і виїхали через місток місцевої “амазонки” в луки. Загалом за маршрутом треба повертати направо, і справді є поворот направо, але не один, а відразу три! І вгадай, в який нам треба? Хоч квест влаштовуй. Загалом накрутили ми на цих лугах пристойно, але як же там красиво – для велопрогулянок те, що треба!
– Це там під Бортничами?
– Так, на південь від Осокорків, між озерами Небреж і Мартишів. У підсумку ми дісталися до каяк, і поки інструктор нам розповідав, як ходити на каяках, ми відпочили трохи і встрибнувши в ці пластмасові довгі човники пішли за інструктором, а велогід поїхала зустрічати нас на фініші. Слухай, друже, я б і подумати ніколи не міг, що це так просто і класно! Емоцій купа, ми бачили підводні пальми і підвішене гніздо. А ще захід на воді – та що я розповідаю? Диви!
тільки-но вийшли на воду
підводна пальма
а так нас чекала велогід
Ось і відходив від активного відпочинку вчора, але такого відпочинку я не забуду, а найкрутіше, що і каяки, і вельчики з екскурсією на пасіку – і все в один день. І велосипеди тих, хто був на своїх конях привезли на фініш і вони спокійно поїхали на неушкоджених велосипедах додому. Комфорт!
– Так що, коли наступна поїздка? Де реєструватися!?
– Ха, тихіше, вгамуй напір, все є на сайті booking.veliki.ua, а ось і посилання на розклад, там вибираєш, реєструєшся, а будуть запитання, пиши на [email protected], там все розкажуть. А головне, тур можна подарувати. Як на мене, це ідеальний подарунок на день народження!
А команда veliki.ua висловлює величезну подяку нашим велотуристам! Активний відпочинок для вас від компанії veliki.ua.
Катайте з нами!
Ваші veliki.ua