Мало вміти кататися, знати б ще, де!
Дуже довгий час українці пов’язували велосипед виключно зі спортом або з розвагою. Водночас Світ розумів, що велосипед може служити і як чудовий засыб пересування. Він є надзвичайно ефективним, тому що велосипед займає мало місця як при русі, так і під час стоянки. Він екологічно чистий і загалом позитивно впливає на стан здоров’я людей, знижує навантаження на громадський транспорт, зменшує кількість машин на дорозі (а разом з цим допомагає боротися з великою кількістю корків та сильною загазованістю повітря), підвищує мобільність жителів міст. І все це при тому, що велосипедна інфраструктура не вимагає надзвичайно великих грошових вкладень для того, щоб забезпечити місто велодоріжками і велопарковками.
Сьогодні у Києві і не тільки проходять масштабні роботи з удосконалення умов для велосипедистів. І це стає все більш помітним: з’явилися велодоріжки, велопарковки, велопрокати, веломайстерні і навіть школи для велосипедистів-початківців і веломеханіків.
Давайте замислимося: для чого місту потрібні велодоріжки? Вони потрібні тисячам велосипедистів, які вже зараз їздять і ризикують своїм здоров’ям та іноді життям на міських дорогах. Велодоріжки — необхідна безпечна альтернатива громадському транспорту і автомобілю в будь-якому місті. У деяких містах, наприклад, Копенгагені чи Амстердамі, інколи навіть здається, що взагалі ВСІ їздять на велосипедах. Чому? Тому що велодоріжка — це можливість їхати на велосипеді будь-кому, незалежно від рівня майстерності і страху перед іншим транспортом. Розумієте? Будь-кому: дитині, старенькій бабусі, спортсмену, гламурній дівчині, вагітній жінці, а не тільки тому, хто має достатньо досвіду і сили духу летіти в потоці машин. Велодоріжки — це ознака цивілізованості.
Більше того, вони вказують на здоров’я суспільства у кожному сенсі — це і розвиток фізичного здоров’я, і поліпшення екологічної обстановки, і боротьба з серцево-судинними недугами вже знайомої нам бабці, і, нарешті, спокій батьків, чиї діти роз’їжджають на «байках» до школи або просто викотили їх в теплий день поганяти на вулиці.
Щодо велопарковок. Дивно, але правда, що в Києві їх можна зустріти не тільки біля супермаркетів, банків, але і у великих офісних центрах і столичних університетах. Невже українці починають більш раціонально мислити щодо велосипедів? Невже почали хоч трохи цікавитися станом навколишнього середовища та людей навколо себе? Хотілося б, щоб це насправді було так!
Центр Києва налічує близько десяти велопарковок, одна з них навіть двоповерхова. А розташована вона в самому центрі Києва — у парку Тараса Шевченка, навпроти жовтого корпусу Університету. Орієнтиром служить місцева цікавинка — туристичний трамвайчик. Там можна і взяти велосипед напрокат. До речі, столична влада заявила, що до 2025 року збирається повністю облаштувати місто для зручного пересування велосипедистів вулицями міста. Кажуть про плани установки парковок для велосипедів біля станцій метро. Це дозволило б любителями велосипедів добиратися додому верхи на своїх велосипедах — непогане рішення так званої проблеми «останньої милі». Також планують обладнати велостоянки. Їх збираються встановити в центрі міста і біля станцій метрополітену в районі найбільш заселених масивів. Це в цілому складе 50 майданчиків і 250 місць для паркування велосипедів. Так влада має намір мотивувати киян пересідати з авто на більш вигідний економічно і екологічний транспорт. Для тих, хто ще не знає, повідомимо, що згідно з опитуванням, яке проводилося під час розробки проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року, більша частина опитаних киян висловила готовність обмежити використання особистого автотранспорту. Сподіваємося, що все задумане збудеться, і ми, українці, зрештою пересядемо на зручні і такі корисні велосипеди!
«Думайте про велосипед, як про мистецтво, що врятує Світ». Грант Петерсен