Несподіванки зимового катання

Сьогодні ми пропонуємо вам не тисячу і одну пораду на тему «як правильно їздити по кризі та снігу», оскільки на цю тему вже було написано безліч статей і ми ще будемо згадувати про це пізніше.  Сьогодні ми запрошуємо прочитати про ті декілька речей, про які зазвичай у порадниках замовчують. А саме — про те, чим може здивувати зимове катання.  

Хоча повноцінний сніг ще не лежав і декількох діб поспіль, а температура повітря досі значно перевищує середнью для грудня, всі, хто починає цікавитися, як же треба кататися велосипедом взимку, шукають поради та лайфхаки на цю тему. З одного боку, це чудово, бо таке ставлення наочно показує, що взимку велосипед стає все більш звичним та популярним. А з іншого боку — ну скільки ж можна читати про те, що ви маєте закутатися як капуста, начепити на себе усе, що світиться і відбиває світло, приспускати заднє колесо та обережно входити у повороти?

Готові битися об заклад, що більшість з тих, хто починає кататися взимку і регулярно передивляється тематичні інтернет ресурси, вже досить начиталися про усе це. І навіть якщо ви належите до цієї категорії, вже переконали себе їздити на ровері у морози і сніг, але все ще жодного разу не спробували, вам буде цікаво почитати про ті речі, які можуть заскочити вас, а також отримати підказки, які допоможуть впоратися з подібними несподіванками. 

Запотівання окулярів

Люди, що постійно користуються окулярами з діоптріями, більше звикли до того, що зима — не найсприятливіша для них пора року. Зміна температури при вході до теплого приміщення зазвичай призводить до конденсації водяної пари на скельцях і «затуманює погляд» на декілька хвилин. 

Те ж саме відбувається і з парою, яка виходить з носа та рота під час їзди. Однак те, що є звичним і зрозумілим для людей, що звикли до такого ефекту, може неприємно здивувати тих, хто збирається використовувати окуляри лише для захисту очей від холодного повітря. Варто лише пару разів видихнути — і ви вже їдете як у суцільному тумані. Залишається або надягати спеціальні захисні окуляри, або звикнути їздити без них. 

Величезний запас носових хусточок

У спорядженні зимового велосипдеиста обов’язвоко має бути пачка гігієнічних носових хусточок. Коли після фізичного навантаження (навіть такого невеликого, як велосипедна прогулянка) на холоді ви входите до теплого приміщення, дуже велика вірогідність того, що з носа буде текти «повінь». В цьому немає нічого ненормального і це не говорить про наявність якоїсь інфекції. Це просто природній процес, на який жодним чином вплинути не можна. Єдина порада — бути до цього готовим. Хусточки до рук!

Замерзання замків

Це може відбутися як з велосипедистом, так і з водієм автівки. Якщо вам доводиться залишати свій ровер протягом довгого часу на морозі, цілком очікувано, що замок на вашому ланцюзі чи тросі не захоче відкриватися. Тому не забувайте час від часу обробляти його мастилом або іншою призначеною для цього рідиною, оскільки возитися із замком при температурі мінус десять — дуже сумнівне задоволення. 

Надто швидка розрядка батарейок

Мороз і на батарейки впливає не найкращим чином. Якщо у вас немає динамо-машинки і ви користуєтеся лише ліхтариками на батарейках чи аккумуляторах, за можливості не зайлишайте їх на велосепеді, забирайте із собою. І замінюйте батарейки достатньо часто, щоб вони не сіли під час поїздки. Тим більше, що взимку похмурі сутінки насуваються у годину пік, і в цей час не можна дозволити собі їздити без освітлення. Звісно, чудово було б ще тримати запасні елементи живлення за пазухою або у рюкзаку на випадок раптової відмови основних.

Пісок і сіль на штанях та взутті

Під час звичайного дощу частіше за все не помічаєш, наскільки недосконалі передні крила. Вода заливає ваші ноги, але пізніше висихає та майже не залишає слідів (хіба що ви їздите по якомусь бруду). Все ускладнює сніг з піском і сіллю, які досі домінують на наших дорогах як «зимове дорожнє покриття». Він так просто зі штанів не зійде. Саме тому варто було б подумати над захистом гомілок та взуття.

Тверде сідло

Те, що сідло велосипеда, який постояв на вулиці при низькій температурі, буде холодним — це ви і без нас розумієте. Але для вас може виявитися несподіванкою, що воно стає ще й досить жорстким — штучні матеріали, що використовуються при створенні сідла, часто на холоді твердішають. На щастя, ви напевно вдягаєтеся якомога тепліше, з додатковим шаром білизни або в товсті колготи, тому, мабуть, не надто це відчуєте.

Де зберігати велосипед

Прокати, з якими такої проблеми не виникає, вже закриті, тому піклуватися про зберігання велосипеда між поїздками доедеться самостійно. Якщо ви звикли тримати велосипед у квартирі чи будинку, тепер у вас можуть виникнути ускладнення. Під час катання по снігу на велосипед налипає стільки всього різного, яке починає танути одразу після потрапляння в більш тепле приміщення, що не допоможе ані купа газет, ані ціле відро ганчірок. Навіть ретельне очищення щіткою перед внесенням велосипеда до квартири не дуже допоможе. Привіт, чотири місяці бруду! Ну, якщо ви, звичайно, не належите до щасливців, у яких є гараж або зовнішня комора. Або ж не вирішите тримати велосипед на вулиці (незважаючи на безліч «проти», шанси вижити у нього все-таки є, особливо якщо ви тримаєте його в чохлі, в ньому все ретельно змазано і ланцюг добре захищений).

Була перекидка – нема перекидки

Якщо ваш велосипед оснащений перекидкою і гальмівними колодками, а після катання по снігу ви залишили його на морозі, потрібно бути готовими до того, що, коли ви вирішите поїхати знову, ці механізми не будуть функціонувати належним чином. Або не працюватимуть взагалі. Налиплий сніг на перемикачі передач і гальмівних колодках примерзає дуже швидко і міцно, тому знадобиться деякий час, перш ніж вони зможуть рухатися знову. То ж варто завжди після поїздки обтрушувати колодки і перекидку, а перед поїздкою переконатися, що гальма працюють. Уникнути такої проблеми може допомогти ще й планетарна втулка з вбудованим гальмом.

Крижаний панцир на обличчі

Ще одна проблема, пов’язана з диханням: пара з рота та носа осідає на віях (а у деяких – ще й на вусах з бородою, чубку або довгому волоссі) і миттєво замерзає. Однак, всупереч видимості, в цьому немає нічого страшного. Просто приготуйтеся постійно слухати жарти про Дідуся Мороза, сніговика або Снігуроньку. А крапельки розталих крижинок на віях можуть виглядати навіть дуже привабливо.

Специфічне почуття гумору

Існує велика ймовірність того, що, коли ви почнете їздити на велосипеді в зимовий час, ви будете здивовані тим, як багато людей навколо вас вважає своїм обов’язком і до того ж дуже кумедним запитати, чи змінили ви гуму на зимову і чи не накаталися влітку. На щастя, це — не найбільш дратуючі з питань, які задають велосипедистам (ми ще поговоримо про них в майбутніх статтях), тому з ними можна просто змиритися.

Як же це класно!

Навіть якщо ніщо з перерахованого вище не буде для вас в новинку і не застане зненацька, ви будете змушені з подивом визнати одне: зимове катання на велосипеді насправді набагато простіше і приємніше, ніж ви цього очікували. Тобто (щоб ми добре один одного розуміли) ми теж надаємо перевагу катанню у сонячні весняні дні. Але навіть зважаючи на це, не хочеться проміняти жодного кілометра по снігу і кризі на очікування на морозі перегрітого або настільки ж холодного трамвая або очищення від снігу автомобіля, щоб відразу після цього зав’язнути в зимових пробках.

~ Щасливого Нового Року та приємного всім зимового катання! ~

За матеріалами  polskanarowery.sport.pl